Саме фразою з заголовка, за словами Володимира Шахріна, обмежуються його знання української мови. Декілька тисяч глядачів, що прийшли у столичний Палац Спорту 8 грудня, щиро вітали оплесками майже правильно сказане українське речення.

Концерт був присвячений 15-й річниці виходу альбому «Реальный мир». Тому й розпочали уральські рок-ветерани з «Не со мной» - першої і, мабуть, головної пісні цього альбому. Він, до речі, був записаний у закритому місті Новоуральську і став дебютною роботою Вячеслава Двініна у «Чайфі».

Я очікував, що на цьому концерті глядачі почують якщо не всі, то більшість пісень з «Реального мира», але цього не сталося. Окрім вищеназваної «Не со мной», з альбому-ювіляра були зіграні лише «Скажи только слово», «Всё хорошо» і «Кто-то хитрый». Не думаю, що хтось жалкував з цього приводу, адже кожна пісня «Чайфу» - це еталон простоти і душевності, які дуже міцно дружать з геніальністю.

Чудовою фізичною формою приємно здивував Шахрін. Він був дуже активним впродовж концерту, показував як треба танцювати під «Матаню» (дуже схоже на гопак), встигав поспівати у всі мікрофони на авансцені, стрибав з гітарою у стилі Ангуса Янга. Також, Володимир Володимирович розповідав багато цікавого у перервах між піснями; тільки з цих розповідей можна було б написати окрему статтю. А от Бєгунов того вечора був наче сам не свій. Майже половину концерту глядачі могли бачити тільки його маківку, так зосереджено він грав на гітарі. Зі ступору соло-гітариста вивів лише світлорежисер, який не задовольнив своєю роботою музикантів. «Напхавши» вказівок бідному світловику Бєгунов ніби прокинувся і став кидати у зал жарти і репліки.

Більшість пісень співали усім залом. «Никто не услышит» прозвучала наче гімн, особливо виразно: «По телеку рядятся, как дальше жить – ДОСТАЛИ!» Та і взагалі, соціально-протестні пісні на фоні подій в країні звучали якось особливо актуально. Дуже зачепила «Псы с городских окраин» - мабуть, найсильніша річ з цього ряду. У програмі були пісні з усього творчого шляху гурту – від початку до нового, ще не виданого альбому: «Белая ворона», «Шаляй-Валяй», «В её глазах», «Аргентина-Ямайка - 5:0», «Время не ждет», «Рок-н-ролл этой ночи», «Оранжевое настроение», «Завяжи мне глаза», «Мой выбор», «Кончается век», «Как тебя зовут», «Молодая шпана» та ін.

Наприкінці концерту пройшов традиційний обряд «опопоплювання», коли всі, хто вперше прийшов на концерт «чайфів», долучаються до багатомільйонної сім’ї. Спостерігати за цим ритуалом, а тим більше брати в ньому участь, дуже приємно. Тому якщо ви ще жодного разу не були на концерті уральських чарівників – мерщій стежити за афішами і купувати квитки!

Відігравши близько 2-х годин, музиканти покинули сцену. Далі почалося неймовірне – такого виклику «на біс» я ще ніколи не чув, здавалося Палац Спорту зараз лусне від крику, свисту, оплесків і тупотіння. Зрозуміло, що не почути такий прояв глядацької любові гості не могли. Окрім очікуваних у понаднормовому блоці «С войны», «17 лет» і «Поплачь о нём», Чайф здивував новою піснею «Секрет», якою привітав усіх присутніх з наступаючим Новим Роком. Дякуємо!